17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами 1

У всій степовій зоні України відбувається вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар ґрунту та спричиняють пилові бурі. На місці вивітреного чорнозему лишаються пісок та гола порода, і невдовзі українські степи можуть перетворитися на українські пустелі.

“Однією з причин вітрових ерозій та опустелювання степів є занедбані полезахисні насадження. Часто лісосмуги стають місцями самовільного скидання сміття, рубок, потерпають від випалювання стерні на прилеглих полях та умисного вирубування дерев”, – пояснює заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. Причина такої занедбаності полезахисних лісосмуг – відсутність спеціальної державної служби, яка би опікувалася їхнім станом.

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 р. після затвердження Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, у країнах які переносять серйозні засухи. Україна приєдналася до Конвенції в 2002 році відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці». Опустелювання розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних та антропогенних чинників.

Опустелювання – це процес незворотної зміни ґрунту і рослинності і зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу та перетворенню території в пустелю; це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів для співіснування більше 1 млрд. людей. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. дол США. 75% причин опустелювання в світі складає людська діяльність.

Один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності — це розширення опустелювання, падіння, та повне знищення біологічного потенціалу Землі, що приводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі. До основних причин опустелювання слід віднести:

  1. Водний дефіцит. Відсутність потрібної кількості ґрунтових вод для забезпечення норм водного балансу для різних видів рослинності і сільськогосподарських культур.
  2. Тривала посуха. Спровокована змінами в кліматі, засуха впливає на екосистему в цілому. Процес опустелювання в такому випадку прискорюється.
  3. Вирубка лісів. При різкій вирубці лісу може початися ерозія ґрунту. Через зменшення лісових насаджень змінюється баланс вологи, тому не відбувається поступового танення снігу і збереження вологи в ґрунті.
  4. Низький рівень ґрунтових вод. Основною причиною цього є природне осушення водойм. Пов’язаний цей процес зі зниженою кількістю опадів, які не можуть заповнити і нормалізувати потрібний водний баланс. Також рівень ґрунтових вод може знижуватися через штучно створених дренажів.

Причинами опустелювання «по-українськи» є надзвичайно високий рівень розораності і деградація полезахисних лісосмуг.

«По всій степовій зоні процвітає вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар грунту, спричиняючи пилові бурі. А на місці вивітреного чорнозему лишається гола порода. – пояснює Сергій Івко, голова громадської організації «Спілка друзів природи» (м.Токмак, Запорізька обл.). – «Опустелювання» – це не значить, що з пустелі Сахара до нас прийдуть бархани і засиплять наші села. Опустелювання «по-українськи» – це недбале ставлення до нашого чорнозему, на місці якого незабаром лишиться голий пісок».

Степова зона є винятково кліматичним явищем, і така посушлива зона із спекотним літом і тривалими посухами є на кожному з материків. Саме завдяки степовому клімату протягом останніх 9 000 років утворились родючі чорноземи, на місці яких нині розкинулись обширні орні угіддя. Проте без специфічної спепової рослинності чорнозем встрачає струкутуру і починає стрімко деградувати. Таким чином, причинами опустелювання в Україні є високий рівень розораності і деградація лісосмуг.

 «Для того, щоб південь України став пустелею достатньо нічого не змінювати ще певний період. Однак невідомо, скільки часу та кропітких зусиль треба буде витратити, щоб відновити землю у майбутньому». – пояснює Григорій Коломицев, експерт НЕЦУ з питань біотичного моделювання, співзасновник проекту з моделювання біорізноманіття BioModel.

Розв’язання проблем, пов’язаних із раціональним використанням і охороною земель, зокрема боротьба з опустелюванням та деградацією земель здійснюється шляхом:

 – зменшення змиву і розмиву ґрунтів, а також захисту населених пунктів, від підтоплення і затоплення шляхом будівництва нових та реконструкції існуючих протиерозійних, гідротехнічних, берегоукріплювальних, протизсувних та інших споруд, забезпечення їх надійності;

 – впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території;

 – запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву на найбільш ерозійно небезпечних територіях, зокрема на землях сільськогосподарського призначення, консервація деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель;

 – створення та відновлення полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського призначення (у ярах, балках, на пісках, уздовж берегів річок, водойм та на деградованих і забруднених сільськогосподарських угіддях);

– розроблення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель та для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин.

Відповідно Указу Президента України від 04.11.2009року  № 995/2008 “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”, заплановано  створення великої кількості нових лісових площ, а також доручено розробити за участю органів місцевого самоврядування та затвердити плани заходів щодо проведення масових акцій із заліснення територій, благоустрою існуючих та створення нових  зелених зон, парків, скверів тощо, залучати до проведення таких акцій працівників підприємств, установ, представників громадських організацій, учнівську і студентську молодь.  Кожен мешканець Ізмаїльського району уболіває за своє рідне місто (село), бо хоче жити у чистому і зеленому середовищи. Підтвердженням цього є також проведення суботників. У рамках заходів із проведення благоустрою та санітарної очистки території було висаджено молоді саджанці дерев та кущів. Хвойні дерева підсадили у скверах та парках району. Це ще раз підтверджує прагнення громад зберегти та примножити природний потенціал нашого славного району.

Задля уникнення в майбутньому процесів опустелюванням та посухи необхідно зупинити процес зміни ґрунту в бік опустелювання. І це ще можливо, якщо усі ми будемо думати не тільки про сьогоднішній день, а й про майбутнє. Діючи разом ми змінюємо наше життя на краще!