Це небезпечне карантинне захворювання нещодавно почало крокувати територією України. Наразі бактеріальний вілт Стюарта (саме так називають хворобу на її батьківщині у США) зафіксовано на площі понад 3483,5 га у Житомирській, Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській та Чернігівській областях. Підступний фітопатоген уражає як овочеву кукурудзу, так і зерно-кормову.
Її збудник — бактерія Erwinia stewartii (Smith) Dye. Хвороба починається зазвичай з появи на нижніх листках молодих рослин повздовжньої штрихуватої плямистості. Спочатку плями світло-зелені, потім жовтіють, засихають, іноді зливаються разом, вражаючи, таким чином, значну частину поверхні листя. Швидко поширюючись по судинних пучках, інфекція переходить в стебло, а по стеблу — з нижнього листя на верхнє. На ураженій тканині листя і стебел часто виступає ексудат. Судинні пучки бувають настільки переповнені бактеріями, що на поперечному зрізі стебла виступає бактеріальна маса у вигляді жовтих крапель слизу. Сильно уражені рослини засихають і гинуть навіть за наявності достатньої кількості вологи у ґрунті. Ті рослини, які не гинуть, стають карликовими, передчасно викидають волоті характерного білого забарвлення. Розмножуючись і поширюючись по судинах, бактерії проникають в качани і у внутрішні тканини зерен. Ексудат, який виступає на внутрішній поверхні обгорток, заражає насіння з поверхні.
Але під час окомірного діагностування посівів кукурудзи не варто надто поспішати з висновками: симптоми, дуже схожі на бактеріальне в’янення, можуть давати банальні речі, наприклад, температурний і водний стрес, нестача мікроелементів (особливо заліза), пошкодження шкідниками (наприклад, злаковими). або іншими грибковими захворюваннями тощо.
Важливим діагностичним критерієм має бути наявність на уражених органах кукурудзи бактериального слизоподібного ексудату.
Захворювання виявляється на рослинах кукурудзи в кількох варіаціях: як в’янення молодих рослин в цілому (системне ураження), так і як в’янення листя на рослинах дорослих.
Бактериальному в’яненю не потрібні специфічні погодні умови (підвищена вологість повітря, прохолодна погода, краплинно-рідка волога тощо) для ураження рослин кукурудзи. В той же час високі температури та нераціональне зрошення сприяють погіршенню стану уражених рослин кукурудзи. А підвищені дози мінеральних фосфорних та амонійних удобрень збільшують вірогідність ураження чутливих рослин, тоді як кальцієві та калійні удобрення, наоборот, підвищують толерантність до збудника.
Захворювання в першу чергу пошкоджує провідну систему та паренхіму. Основні прояви бактеріального вілту кажуть самі за себе: рослини кукурудзи швидко в’януть як в цілому (якщо йде річ про молоді посіви), так і поступово, починаючи з листків, на яких спочатку з’являються штрихоподібні світлі плями, які з часом ростуть у розміри та поширюються по листковій пластинці, листки втрачають тургор, жовтіють, в’януть і відмирають.
Основним джерелом поширення хвороби в Україні є насіннєвий матеріал. Бактерія, що заселила насіння, зберігає свою небезпечність протягом кількох місяців. Тому не варто забувати про такий важливий агротехнічний захід, як протруєння насіння. Найбільш високу ефективність у контролі бактеріального вілту кукурудзи показали протруйники на основі клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду.
Щодо технологічних регуляторів розвитку хвороби, найбільш ефективною є селекція сортів та гібридів культури, наділених генетичною стійкістю до бактерії. Селекційний процес проводитиметься традиційним методом: селекційні зразки рослин штучно заражують Erwinia stewartii, а потім відбирають для подальшої гібридизації ті батьківські лінії, які найменше відреагували на інфікування.
Найбільш відчутної шкоди вілт Стюарта завдає сахарній кукурудзі, яка є особливо уразливою для даного захворювання (зокрема, ранньостиглі гібриди культури), тоді як гібриди зерно-кормової групи потерпають від Erwinia stewartii найменше. Основа економічної шкодочинності захворювання для цукрової кукурудзи полягає не тільки в тому, що врожай може загинути разом зі всіма посівами “на корені” (що трапляється не дуже часто), а й у тому, що ослаблені хворобою рослини формують продукцію низької товарної якості, що істотно знижує її ціну та конкурентну спроможність на ринку.
Таким чином, сахарна кукурудза є головною жертвою збудника, а тому фермери, що займаються вирощуванням цієї чудової овочевої культури, мають пильнувати за станом своїх посівів, забезпечувати культуру високим агрофоном і намагатися уникати водного стресу, а також поважно ставитися до закупівлі насіннєвого матеріалу, купити разом із екзотичним гібридом “кота у мішку” у вигляді бактеріального в’янення.
Для того, щоб попередити подальше крокування бактеріального вілту кукурудзи полями України, в першу чергу варто дотримуватися карантинних заходів безпеки. У разі підозри на вілт Стюарта агровиробник повинен звернутися до відповідних органів Державної фітосанітарної інспекції, надати зразки рослин на аналіз, а в разі виявлення карантинної хвороби у них чітко дотримуватися інструкції служби щодо знищення та локалізації уражених збудником рослин.
Фітосанітарний інспектор Артур Шульга
