Сьогодні, 10 квітня, з болем у серці та сльозами на очах Саф’янівська громада провели в останню путь мужнього Захисника України — Андрія Пержу, мешканця села Новий Каланчак.

Йому було лише 25 років… Народжений 10 січня 2000 року, Андрій був єдиним сином у родині, надією і гордістю батьків. Життєрадісний, світлий, щирий — він був відомий серед односельців як добрий хлопець, спортсмен, талановитий футболіст. У нього було багато мрій — професійно зростати, одружитися. Але найперше — він мріяв про мир і сильну Україну.

Як старший солдат, старший розвідник взводу спостереження розвідувальної роти, Андрій був завжди там, де найважче. Він залишався вірним своїй присязі до останнього подиху.

16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Андрій загинув. Його розшукували… До останнього вірили, що він повернеться. Але сталося найгірше.

Попрощатися з Героєм зібралася уся громада. Рідні, близькі, друзі, однокласники, побратими, односельці, керівництво Саф’янівської сільської ради зустрічали Героя навколішки з квітами, прапорами, зі сльозами на очах…. В рідній домівці Захисника відбулась церемонія прощання та чин відспівування. Поховали Героя Андрія на місцевому кладовищі під військові почесті.

Хлопця, який так багато встиг зробити і так багато не встиг, провели в останню путь як справжнього Героя. Його втрату важко осягнути. Він — той, хто не ховався за спинами!

Саф’янівська громада схиляє голови у глибокій скорботі. Висловлюємо щирі співчуття батькам Андрія — мамі та татові, які втратили найдорожче — єдиного сина. Розділяємо ваш біль… Немає слів, які змогли б загоїти таку рану.

Світла пам’ять Герою Андрію Пержу. Вічна слава Захиснику.

Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях — навіки!