Ветерани Саф’янівської громади приймали вітання з Днем Великої Перемоги 1

Сьогодні ми святкуємо 76-ту річницю з Дня Перемоги над нацизмом. Війна – це страшне горе, яке постукало в кожен будинок. З кожної сім’ї пішли на фронт батьки і діти, чоловіки, бабусі і дідусі, брати і сестри. Тисячі людей зазнали муки, але вистояли і перемогли у Другій Світовій війні. Захищаючи свою Батьківщину, багато ставали інвалідами на все життя. Мільйони людей віддали свої життя.

З кожним роком все менше стає ветеранів війни. Залишаються одиниці, які в найтяжких боях захищали нашу країну. Війна в їхній пам’яті залишається страшним і незабутнім спогадом. Зараз для цих людей найбільший подарунок – це увага та турбота.

Тому в цей День Великої Перемоги Саф’янівський сільський голова Наталія Тодорова, народний депутат України Анатолій Урбанський, керуючий справами виконавчого комітету Саф’янівської сільської ради В’ячеслав Суддя та старости сіл привітали ветеранів Другої Світової війни з їх перемогою. Героям були вручені подарунки від губернатора Одеської області Сергія Гриневецького, народного депутата України Анатолія Урбанського та Саф’янівського сільського голови Наталії Тодорової.

Сьогодні в Саф’янівській громаді залишився один учасник війни – Костянтин Чебан. Костянтин Іванович проживає в Кислицях. Цього року, 15 травня, він відсвяткує свій ювілей – 95 років. Пройшли десятиліття. Багато що змінилося в житті Костянтина Івановича, але є те, що залишилося назавжди в його пам’яті – це спогади жаху війни.

Також вітання приймали ветерани війни, які проживають в Багатому, Матросці, Ларжанці та в Дунайському. Серед них: Ганна Станкова (Багате), Любов Мариморич (Матроска), Ольга Хажиу (Ларжанка) та Надія Делі (Дунайське).

В даний час залишається все менше нагадувань про ті страшні роки, що пережила наша країна. Так мало залишилося в живих ветеранів, свідків тих подій.

Ми ніколи не повинні забувати про роки Другої Світової війни, пам’ятати тих, хто боровся за мир ціною свого життя, піклуватися про ветеранів війни, яких залишається з кожним роком все менше.

Поки ми пам’ятаємо минуле, ми зберігаємо майбутнє!