Саме на ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Десять років минуло від цієї трагедії, яка стала точкою неповернення у боротьбі української нації за єдність своєї країни.

Сьогодні кровопролитна війна триває, забираючи кращих, хто міг би жити, творити, любити…

Низько схиляю голову перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя у боротьбі за єдину та незалежну Україну! Хто, жертвуючи собою, виборював для нас мирне життя під блакитним українським небом.

Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, вони живуть у серцях тих, хто продовжує їх справу, вони живуть доти, доки жива їх слава!

Висловлюю щирі слова співчуття родинам загиблих Захисників, які втратили у війні з російським окупантом своїх синів, дочок, чоловіків, братів, сестер. Разом із вами розділяю біль непоправної втрати.

Вічна та світла пам’ять українським Героям!

З повагою
Саф’янівський сільський голова Наталія Тодорова